Розробка пропозицій в організації та удосконалення керівництва

Підходи до ефективного керівництва

Загальна характеристика

Обґрунтування параметрів керівництва конкретними посадовими особами апарату управління

Генеральний директор

Керівник сервісу

Заступник з маркетингу

1. Форми влади:

- примусу

- винагороди

- законна

- еталонна

Виконавець вірить в те, що влада може заважати задоволенню певної потреби або спричинити інші неприємності

Виконавець вірить в те, що влада може надати йому можливість на певних умовах отримати цінну винагороду

Виконавець вірить в те, що керівник має право віддавати накази, а його обов’язок – виконувати їх

Влада власного прикладу того керівника, що впливає

Використовує експертну форму владу

Способи впливу:

Переконання підлеглих, що керівник володіє запасом спеціальних знань і досвіду, які задовольнять певні потреби.

Формує довіру до себе, вміє оцінити інтелект підлеглих.

Підходи до лідерства:

З позиції особистих якостей: чесність, інтелект, економічна освіта, здоровий глузд, мудрість почуття гумору, впевненість у собі.

З позиції поведінки:

Демократичний, орієнтований на досягнення цілей.  

Використовує законну форму влади.

Способи впливу:

Базуються на традиціях, які здатні задовольнити бажання підлеглих бути потрібними і захищеними

Підходи до лідерства:

З позиції особистих якостей:

чесність, технічна освіта, доброзичливість, наполегливість, вимогливість.

З позиції поведінки:

Демократичний, орієнтований на роботу.

Ситуаційний:

в залежності від конкретного моменту.

Використовує влади винагороди та законну.

Способи впливу:

Базуються на традиціях, які здатні задовольнити бажання підлеглих бути потрібними і захищеними, а також бажання підлеглих отримати певну винагороду за роботу.

Підходи до лідерства:

З позиції особистих якостей:

чесність, наполегливість, енергійність, рішучість, інтелект, економічна освіта, здоровий глузд.

З позиції поведінки:

Демократичний, орієнтований на роботу.  

- експертна

Виконавець вірить, що влада має спеціальні знання, які зможуть задовольнити певні потреби

Ситуаційний:

Адаптивний, орієнтований на реальність.

Раціонально ще використовувати ще законну та еталонну форми влади.

Ситуаційний: в залежності від конкретних задач.

2. Стилі керівництва:

- на засадах систем Лайкерта

Існує чотири системи для підбору керівником стилю керівництва, які базуються на оцінці поведінки керівника по відношенню до підлеглих .

Необхідно використовувати четверту систему при якій керівник широко використовує принцип самоуправління і ініціативу підлеглих до рішення спільних цілей.

- ситуаційний підхід

„шлях-ціль”

Мітчела і Хауса

Керівник спрямовує підлеглих на досягнення цілей організації через вплив на шляхи досягнення цих цілей

Чітке формулювання задач та спрямування зусиль підлеглих на досягнення цілей, ведення наставництва, усунення перепон у роботі підлеглих, задоволення потреб підлеглих після досягнення цілей.

- на засадах прийняття рішень Врума та Йєттона

Концентрує увагу на процесі прийняття управлінських рішень і має п’ять стилів керівництва, які керівник може використовувати залежно від участі підлеглих у прийнятті рішень

Використовуючи фактори якості рішень та фактори, які обмежують згоду підлеглих керівник вибирає стилі прийняття рішень: автократичні, консультативні чи повної участі.