Соціально-економічна ефективність заходів по удосконаленню торгово-виробничої діяльності їдальні

В останні роки роль та значення громадського харчування в задоволенні матеріальних та духовних потреб населення постійно зростають. Зростаюча соціальна роль громадського харчування у суспільно-економічному житті країни та постійне збільшення розміру залучених коштів вимагає більш глибого розгляду проблем, які пов’язані з його соціальною ефективністю. Соціальна ефективність громадського харчування органічно пов’язана з соціальними цілями та задачами суспільства. Соціальна ціль розвитку громадського харчування складається в тому, що воно повніше задовольняє потреби населення в їжі та послугах при раціональному харчуванні і високій якості обслуговування. Соціальна ефективність в той же час збільшує економічні результати та ефективність підприємств громадського харчування.

Соціальна ефективність виражається як відношення соціального ефекту до витрат або ресурсів, необхідних для його отримання. Соціальний ефект – це вираз корисних соціальних результатів від діяльності громадського харчування та проявляється в наступних напрямках:

1. Більш повне задоволення потреб населення в харчуванні та послугах. Для цього в їдальні надається широкий асортимент високоякісної продукції та виробів. Передбачені страви нетрадиційної технології.

2. Зменьшення витрат часу споживачів на приготування та споживання їжи в домашніх умовах.

3. Забезпечення працівників гарячим харчуванням на робочому місці.

4. Зміцнення здоров’я, підвищення довголіття та працездатності споживачів за допомогою гарячої, високоякісної продукції з високим вмістом вітамінів, мінералів, корисних речовин та диференційованої по віку, роду занять, статі споживачів, сезону.

5. Покращення гігієни та створення кращих умов при харчуванні, а також створення умов для спілкування між людьми. В їдальні це досягнуто шляхом якісного удосконалення матеріально-технічної бази, сучасного обладнання, відповідного оформлення страв, естетично витриманої реклами, підтримання високого рівня санітарної гігієни, притримання нормативів площі на одного споживача.

6. Покращення культури обслуговування споживача. Для цього в їдальні створюють умови для швидкого обслуговування, проявляють ввічливість, увагу та високу культуру у взаємовідносинах з відвідувачами, вивчають соціально-психологічні особливості окремих типів споживачів.

7. Введення дієтичного харчування та страв за нетрадиційною технологією приготування.

Економічна ефективність визначається відповідністю отриманого ефекту (результата) та витрат різного роду ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових, інформаційних) по його досягненню. Тобто це рівень ефективності використання ресурсів.

Для оцінки ефективності господарської діяльності їдальні використовують систему показників. В якості основи для узагальнуючого показника використовують економічний потенціал підприємства – сукупність ресурсів, які є у розпорядженні підприємства, а також здатності його робітників до використання ресурсів у відповідності з метою підприємства та отриманням максимально можливого прибутку в даних економічних умовах.

Збільшення чистого прибутку за прогнозами приводить до підвищення рентабельності господарської діяльності їдальні на 4,0%, що позитивно характеризує тенденцію розвитку підприємства.(таблиця 4.9).

Таблиця 4.9.

Визначення економічної ефективності після впровадження запропонованих заходів по удосконаленню торгово-виробничої діяльності їдальні

Інші статті по менеджменту

Прес-служба Кабінету Міністрів України
Аналізуючи досвід роботи журналістів і ЗМІ з прес-службами, можна помітити проблеми в інформаційній взаємодії. На жаль, далеко не всі прес-служби розуміють всю відповідальність, здійсню ...

Тенденції та проблеми розвитку електронного бізнесу в Україні
Бурхливе поширення інформаційних технологій та нових методів ведення бізнесу в нашій країні привело до зародження і становлення нової сфери підприємництва електронного бізнесу. Незважаюч ...

Аналіз та прогнозування ринку праці
Специфіка ринку праці визначається особливістю того товару, який на ньому представлений. Праця невіддільна від людини, вона є формою життєдіяльності особи тому не може бути об’єктом купівлі-прод ...