Ринок інноваційної продукції

Науково-технічна продукція - це логічний результат інтелектуальної (науково-дослідницькой|, науково-технічною і інноваційною) діяльності. Науково-технічна продукція визнається товаром, якщо вона виступає засобом поглиблення, розширення і отримання нових знань, а її використання забезпечує економію витрат суспільної праці при збереженні споживчої вартості матеріального продукту, створеного на її основі. При цьому ринок науково-технічної продукції є формою економічних відносин між власником інтелектуальної власності і покупцем права володіння, користування і розпорядження, в результаті яких відбувається еквівалентний обмін платоспроможного попиту покупця на споживчу цінність, увязнену в науково-технічній продукції.

Суб'єкти інноваційного ринку - це держава, підприємства, організації, установи, університети, фонди, фізичні особи (учені і фахівці).

Об'єкти інноваційного ринку - це результати інтелектуальної діяльності, представлені:

у упредметненій формі (у вигляді устаткування, агрегатів, дослідних установок, інструментів, технологічних ліній і т.д.);

у неупредметненій формі (дані науково-дослідних, проектний-конструкторських робіт у вигляді аналітичного звіту, узагальнювального описи способу, конструкторської і технічної документації);

у вигляді знань, досвіду, консультування у сфері консалтингу, маркетингу, проектного управління, інжинірингу і інших науково-практичних послуг, пов'язаних з супроводом і обслуговуванням інноваційної діяльності.

Загальноприйнятим в світовій практиці є узагальнення всього спектру економічних відносин з приводу купівлі-продажу результатів наукової, інноваційної діяльності і надання послуг в цій сфері в понятті “Технологічний обмін” або “передача (трансфер) технологій”. У основі такого підходу лежить сучасне розуміння суті технології, яка включає як технічні засоби, систему відповідних навиків і знань, так і фінансові, матеріально-технічні, кадрові і інформаційні ресурси, виробничу культуру, систему адекватного управління, соціальне і природне середовище, в якому реалізується технологічний процес, а так само систему соціально-економічних наслідків (перш за все, екологічних).

Ринок інновацій характеризується поряд відмітних особливостей:

він традиційно є новим для організації, що виходить на ринок (через новизну розробленого продукту доводиться мати справу з незнайомими споживачами);

він є нееластичним, унаслідок обмеженого впливу цінової політики на об'єм збуту;

він характеризується обмеженою кількістю покупців і продавців.

Попит на інноваційну продукцію може виходити з власне наукового співтовариства, промисловості або від суспільства в широкому його розумінні.

У багатьох випадках створення нової технології не спричиняє за собою попиту, оскільки характерною особливістю для неї є високий ступінь ринкової і технологічної невизначеності.

Ринкова невизначеність полягає у відсутності інформації щодо характеру і ступеня задоволення тієї або іншої потреби ринку за допомогою нової наукоємкої продукції. У разі появи на ринку принципово нової продукції важко передбачити реакцію споживача через його необізнаність про свої запити.

Ринкова невизначеність обумовлена наступними умовами:

споживач ще не знає, якою мірою нова продукція може задовольнити його потребу (або в якому ступені нові продукти тих, що краще вже існують);

поведінка споживача схильна до впливу багатьох чинників і не може бути передбачене навіть у разі покупки нової продукції;

у разі визнання споживачем достоїнств нової продукції виникає проблема її сумісності з іншою продукцією, вже використовуваною споживачем;

важко передбачити швидкість, масштаби розповсюдження нововведення і насичення їм попиту, визначити місткість потенційного ринку і наміру конкурентів.

Технологічна невизначеність полягає у відсутності у виробника упевненості в тому, чи зможе продукція задовольнити усвідомлені запити потенційних споживачів.

Технологічна невизначеність обумовлена наступними, складнопрогназуєммимі| умовами, що впливають на положення і поведінку виробника:

нестабільністю і нерозвиненістю каналів реалізації продукції і загрозою зриву встановлених і узгоджених термінів її постачань;

відсутністю можливостей післяпродажного і гарантійного обслуговування;

проявом непередбачених побічних ефектів, що несуть в собі ризик конфліктів із законодавством і громадськістю у разі використання нової технології;

складністю визначення своєчасності виходу нової продукції на ринок, на якому ще достатньо товарів, до яких звик споживач.

Інші статті по менеджменту

Стратегії виходу підприємства на зовнішній ринок
Україна знаходиться на шляху інтеграції у світовий економічний простір. Ряд провідних економістів визнають, що не розв’язавши завдань оптимізації усієї системи міжнародної економічної д ...

Управління проектами
Задачами межцехового оперативного планирования являются: • определение исходных данных для расчета заданий; • составление месячных заданий и календарных планов производства для ...

Типологія соціально-трудової мобільності населення
Кожна людина переміщується в соціальному просторі, в суспільстві, в якому вона живе. Іноді ці переміщення людина сприймає відчутливо і ідентифіковано, наприклад, переїзд із Києва у Льв ...