Процес реалiзацiї рiшень i його регулювання

• строгою регламентацiєю технологiчного процесу для цеху i дiлянки в подетальному i вузловому розрiзi, а для робочих мiсць – у подетально-пооперацiйному виглядi;

• чiткою органiзацiєю збирання, обробки й аналiзу iнформацiї про хiд виробництва;

• комплексним використанням засобiв обчислювальної технiки для пiдготовки варiантiв управлiнських рiшень;

• повсякденним аналiзом i керiвництвом ситуацiєю в кожнiй ланцi пiдприємства;

• своєчасним прийняттям рiшень i органiзацiєю роботи з попередження порушень у ходi виробництва чи швидкого його вiдновлення у випадку вiдхилень.

Оперативне керування виробництвом здійснюється на основi оперативно-календарного плану (ОКП). Складання оперативно-календарного плану запуску-випуску деталей для цехiв серiйного виробництва складна, трудомiстка робота, що вимагає глибокого попереднього аналiзу реальних умов виробництва в кожнiм цеху, виконання характерних рис i раціональних елементів у сформованiй системi планування.

На вiдмiну вiд цехiв великосерiйного виробництва зi стійкю номенклатурою, тут виробництво деталей у кожiнiм iз запланованих мiсяцiв може носити не завжди стабiлъний характер. Це означає, що запуск i випуск кожної партiї деталей буде підлеглий визначеним вимогам: або зборки виробiв, або умовам підтримки нормативному рiвнi оборотних i страхових запасiв у цеховихкоморах і центральному складі готових деталей підприємства.

Звiдси випливає необхiднiсть виявлення особливостей встановлення основних факторiв, що визначають процес розробки найбiльш рацiонального варiанта ОКП запуску-випуску деталей.

ОКП розробляється в розрiзi кожної партiї деталей iз вказiвкою термiнiв виконання тих операцiй, що повиннi контролюватися i якi варто строго витримувати.

Усi цi процедури повторюються з прийнятою перiодичністю. Тривалiсть перiоду залежить вiд стану робiт, числа органiзацiй-виконавцiв i вiдповiдно кiлькостi робiтникiв, машин iнших ресурсiв, зайнятих на об’єктi, можливостей засобiв зв’язку, використовуваних для передачi iнформацiї, органiзацiйної структури служби СПУ й iнших обставин. В умовах тижнево-добового планування перiодичнiсть циклу складає, звичайно, тиждень, чи декаду i погоджується з iснуючою в органiзацiї системою оперативного керування.

Вся оперативна iнформацiя про хiд робiт i його ймовiрних змiн на майбутнiй перiод пiдготовляється виробничим менеджером за єдиною формою i передаєтъся строго до визнначеного термiну в диспетчерську.

Мiнiмальний обсят оперативної iнформацiї повинен включати наступнi данi:

• тривалiсть виконання робiт, що залишилися;

• можливi змiни параметрiв наступних робiт, що виявилися на момент пiдготовки iнформацiї;

• новi роботи i подiї, що повиннi бути включенi в мережу;

• роботи і події, що підлягають виключення з межі через тi чи iншi причини;

• фактичнi витрати ресурсiв i часу на роботи, виконанi мiж суміжними інтервалами оперативної iнформацiї;

• основнi причини вiдхилення вiд планових термiнiв.

При невеликих відхиленнях вiд запланованих показникiв виробнича система може сама вiдновлюватися. При великих вiдхиленнях, що перевищують припустимi, i, як правило, зв’язаних iз сильними незадоволеннями приймаються мiри протидiючого характеру. Наростання негативних змiн зовнішнього i внутрiшнього середовища органiзації, з якими не в змозi справитися функцiональна система керування, переходять на адаптивну (ситуацiйну чи антикризову) систему менеджменту (див. Частина 4., Т. 2 [8]).

Витрати часу i засобiв на занчасне створення альтернативних систем керування, пiдгоговку антикризових заходiв, створення необхiдних резервiв стають (як показала практика) часто бiльш вигiдними, нiж малоефективнi поспiшнi дії менеджерiв по подоланню кризи на основi попереднього досвiду, інтуїції й ентузiазму.

Ситуацiйнi методи керування спираються на адаптивнi плани, що враховують можливiсть появи проблемних ситуацiй, передбачення їх, заходи для їхнього запобiгання i керування виробництвом з пояною кризових i надзвичайних обставин. Адаптивнi плани повиннi розроблятися в обов’язковому порядку. Можливi ситуацi негативної властивостi обов’язково прогнозуються, а наслiдки аналiзуються.

Адаптивнi плани (їх ще iнодi називають альтернативними) повинні вiдтворювати зпрогнозованi варiанти розвитку подiй у якiсному i кiлькiсному вираженнi i являють собою альтернативи дiй (системних методiв) по досягненню поставлених цiлей.

Інші статті по менеджменту

Основи організаційної діяльності у виробничій сфері
На даний час дуже стрімко йде розвиток метало-пластикових вікон. Модернізація процесів їх виробництва та монтування дуже відрізняється від процесів минулих років. Якщо зазирнути в минуле, то кілька ро ...

Управління запасами
Управління запасами Оптимальний розмір запасів Для отримання більшого прибутку необхідно звести змінні витрати до мінімуму. Тут ви розглянете проблему мінімізації змінних витрат за доп ...

Кваліметрія і її виникнення
Останнім часом з'явилася велика кількість наукових монографій і окремих статей, присвячених узагальненню досвіду промислових підприємств по підвищенню якості продукції і рішенню теоретич ...