Поняття і види груп. Причини та стадії формування
Кожна організація складається з певних груп (колективів), які взаємодіють між собою.
Група
– дві або більше особи, які мають спільну мету і для її досягнення взаємодіють між собою таким чином, що кожна особа впливає на інших і одночасно перебуває під їхнім впливом.
За характером зв’язків усередині організації розрізняють формальні і неформальні об’єднання працівників.
Наслідком структурування фірми по горизонталі та вертикалі є формальні групи. Їх кількість відповідає кількості структурних одиниць (підрозділів) фірми.
Формальні групи
– об’єднання людей у межах організації, створені за рішенням вищого керівництва для виконання певних виробничих чи управлінських функцій.
До них відносять керівні групи (топ-менеджери та їхні команди, які розробляють стратегічні рішення, і вирішують ключові питання), робочі групи (постійні групи, створені для виконання спільного завдання), цільові групи (створені для виконання певних завдань чи проектів).
Формальні групи взаємодіють між собою і утворюють організацію як систему. Тому ефективне управління ними має для організації вирішальне значення.
Неформальні групи виникають спонтанно і зумовлені різними обставинами, але передусім прагненням задовольнити певні потреби, які не можуть бути реалізовані у межах формальних груп.
Неформальна група –
спонтанно утворює об’єднання людей, які вступають у взаємодію для досягнення певних цілей.
Менеджери мусять усвідомлювати відмінності утворення і функціонування обох видів груп, оскільки від цього залежить ефективність управління ними.
Організація, проектуючи формальні групи, а також люди, що згоджуються у них працювати, мають однакові цілі, хоча й бачать їх під різними кутами зору. З погляду організації групи формуються з метою створення оптимальних умов для виконання виробничих завдань, забезпечуючи необхідний рівень продуктивності праці її членів і високі економічні показники. З погляду членів групи спільна праця, завдяки її раціональному розподілу і кооперації, розширює фізичні можливості людини, дає змогу їй досягти кращих результатів роботи, а це, у свою чергу, підвищує рівень винагороди, яку вона отримує від організації.
Поява неформальних груп зумовлена різними чинниками: бажання урізноманітнити коло інтересів, не обмежуючи їх лише діловими стосунками (спільні інтереси, симпатія, задоволення від спілкування тощо); захист економічних інтересів, що йдуть урозріз з інтересами формальної групи чи організації загалом тощо.
Між формальними та неформальними групами існують істотні відмінності як у меті, з якою вони створюються, так і формах впливу її лідерів на інших членів групи.
Основні відмінності формальних і неформальних груп
|
Класифікаційна ознака |
Формальні групи |
Неформальні групи |
|
Мета |
Визначається організацією відповідно до місця групи у формальній структурі |
Задоволення соціальних потреб, що перебувають поза межами інтересів формальної організації (хобі, дружба, кохання тощо) |
|
Умови виникнення |
За заздалегідь розробленим проектом побудову організації |
Створюються спонтанно |
|
Лідер |
Призначається організацією |
Визначається групою |
|
Комунікації |
Формальними каналами з іншими структурними елементами та всередині групи |
Переважно неформальні канали як у групі, так і поза її межами |
|
Взаємодія між членами групи |
На основі виробничих завдань |
Розвиваються спонтанно |
|
Фори впливу членів на групу |
Всі форми, але переважають економічного та адміністративного характеру |
Переважно методи персонального психологічного впливу |
Інші статті по менеджменту
Аналіз та удосконалення оперативного управління
ФУНКЦІЇ І ЗАДАЧІ
ОПЕРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ОСНОВНИМ ВИРОБНИЦТВОМ (ОУОВ)
...
Управління логістичною системою розподілу продукції на ЖКУВП Біатрон-3
Актуальність обраної теми пояснюється тим, що вивчення
логістичної системи розподілу та її практичне застосування на підприємстві
значно підвищує ефективність діяльності останнього, що в ...
Системний підхід до управління персоналом фірми
В дійсний час в Україні здійснюється цілеспрямована реорганізація всього народного господарства. Змінюються форми власності. Адміністративно-командні методи управління підприємствами. Це потребує не ...