Особливості ділового спілкування

Слухання –– бажання почути, інтерес до співрозмовника. Те, я к людина слухає показує її рівень моральності та культуру.

За результатами певних досліджень між характеристиками людини і слуханням є наступний зв’язок:

стать (жінки з лекцій мають меншу користь аніж чоловіки);

інтелект (інтелект як такий не дає навичок слухання);

риси характеру (прямого зв’язку не знайшли, це означає, що гарний слухач має володіти певними рисами характеру);

успіхи в навчанні (існує помірно виражена залежність між вмінням слухати та середнім балом);

вміння говорити та словарний запас (великий словарний запас сприяє кращому запам’ятовуванню);

ведення записів (записи, які люди роблять при слуханні не є добрими, тому зв’язок практично відсутній, якщо не робляться відповідні висновки);

мотивація (має великий вплив, необхідно попередити людей, що інформація їх безпосередньо стосується, пробудити інтерес під час розмови тощо);

організаційні здібності (чим краще організоване повідомлення, тим краще воно сприймається. Стосується як доповідачів, так і слухачів);

навколишнє середовище (суттєвий вплив на сприйняття. Гарний слухач має вчитися не відволікатися на такі фактори. Як погане освітлення, шум, віддаленість від доповідача тощо);

здатність чути ( люди вважають, що ті, хто мають незначну втрату слуху є поганими слухачами. Навпаки, вони є кращими слухачами, аніж люди з повним слухом);

практика (не завжди так, люди які постійно слухають не завжди є гарними слухачами. Для цього має бути не лише практика, а гарне навчання).

До бар׳єрів, що заважають ефективному слуханню відносять:

систему поглядів (в тому числі культурні розбіжності);

очікування;

настанови та переконання (вибіркове сприйняття);

відносини між доповідачем та слухачем;

невербальні сигнали;

бар׳єри загального характеру (підробна увага, концентрація уваги тільки на фактах (без розуміння загальної мети), уникання важких тем, відходження від теми як нецікавої, оцінка зовнішнього вигляду співбесідника в процесі спілкування, тенденція до постійного відволікання уваги тощо).

Концепція активного слухання базується на тому, що слухач повинний намагатися зрозуміти сказане, прийнявши точку зору доповідача, дати зрозуміти, що їх точки зору співпадають. Основні положення:

слухання з метою зрозуміти основний зміст;

відгук на почуття;

врахування всіх сигналів;

зосередженість;

використання запитань;

об’єктивність (емоційно навантажені слова, манера викладення, неввічлива реакція, фактори, що призводять до відволікання уваги, окремі факти);

ведення записів;

реакція у відповідь на сказане.

Принципи ефективного слухання

№ з/п

Принцип

Поганий слухач

Гарний слухач

1

Знаходити інтерес в предметі розмови

Виключається з бесіди, якщо тема йому не цікава

Шукає можливості повернути це собі на користь, задаваючи собі запитання “Чим це може бути корисне для мене?”

2

Оцінювати зміст, а не манеру викладення

Виключається з бесіди, якщо викладення слабке

Оцінює зміст, не звертаючи уваги на манеру викладення та помилки

3

Стримувати всій пил

Вступає в суперечку

Не висловлює яких-небудь суджень, доки не зрозуміє суті справи

4

Сприймати основні думки

Сприймає факти

Сприймає основні думки

5

Бути гнучким

Завжди веде детальні записи, користується лише однією системою записів

Веде менш детальні записи. Використовує 4-5 систем ведення записів в залежності від обставин

6

Намагатися слухати

В’ялий вигляд. Підробна увага.

Дуже старається, виявляє активність своєю позою.

7

Не піддаватися на моменти, що відволікають

Легко відволікається

Уникає моментів, що відволікають або бореться із ними, терпимий до поганих звичок, знає, як можна зосередитися

8

Тренувати вій розум

Протистоїть сприйняттю важкого матеріалу, пов’язаного із роз’ясненням чого-небудь. Шукає легких, приємних тем

Використовує важкий матеріал для того, щоб тренувати свій розум

9

Намагатися ставитися до всього без упередження

Реагує на емоційно навантажені слова

Може пояснити собі дії емоційно навантажених слів; не “зациклюється” на них

10

Використовувати собі на благо ту обставину, що думка швидша за слова

Блукання по сторонніх думках у випадку спілкування з людиною, що повільно викладає свої думки

Розмірковує над інформацією, старається передбачити подальший хід думок співбесідника, робить висновки про себе, зважує факти, прислуховується не лише до змісту, а й інтонаціям голосу.

Перейти на сторінку: 1 2 3 4 5 6 7


Інші статті по менеджменту

Лідерство, вплив та влада
В другій половині минулого століття після перемоги промислової революції на Заході ринкові відносини оволоділи всіма сферами життя суспільства. Як гриби після дощу росли великі фірми, що ...

Основні принципи і типи організаційної культури
Ефективність діяльності компанії значною мірою визначається такими факторами: виробничі потужності, технології, персонал, його кваліфікація, фінансові ресурси, ноу-хау, потенціал розвитк ...

Удосконалення форм організації праці у діючому підприємстві готельного господарства
Готельне господарство є однією зі складових туристичної індустрії. Матеріальна база, що призначена для розміщення туристів, посідає одне з перших місць при формуванні туристичної інфрас ...

Розділи