Суть і поняття мотивування та його особливості

Одним найважливіших питань для створення максимальної зацікавленості працівників у результатах діяльності організації є саме мотивування,створення оптимального середовища для трудової діяльності. З самого початку треба відповісти на питання, що ж таке мотивація?

Мотивація

– це процес спонукання кожного співробітника і всіх членів його колективу до активної діяльності ля задоволення власних цілей та потреб організації, відповідно до делегованих їм обов’язків та плану.

Мотивування

- це вид управлінської діяльності, який забезпечує процес спонукання себе та інших працівників до діяльності, спрямованої на досягнення особистих цілей і цілей організації.

Одним з важливих елементів мотивування є потреби(відчуття фізіологічного, психологічного чи соціального дискомфорту,нестача чого-небудь , необхідність чогось). Усвідомлення людиною власних потреб зумовлює виникнення інтересу(форми пізнання та вивчення можливостей задоволення потреб). На основі вивчення інтересів працівників відбувається застосування стимулів(зовнішніх спонукань до формування певної поведінки,досягнення конкретних результатів). Вони є потенційною винагородою за виконання конкретних робіт,досягнення певних результатів.

Стимули можуть бути матеріальними (заробітна плата,надбавки, доплати, ціні подарунки,тощо) і моральними(грамоти, медалі, похвала або підвищення за посадою). Вдало (відповідно до інтересів працівників) дібрані стимули формують у свідомості людей мотиви(внутрішньо усвідомлені спонукання до певних дій) – саме така модель мотивування через потреби є найбільш оптимальною та ефективною. Процес мотивування передбачає насамперед використання дієвих стимулів з метою досягнення цілей організації та задоволення потреб її працівників. При цьому мова йде про забезпечення цільових дій, активного впливу, зовнішнього поштовху до бажаного розвитку подій. Варто зауважити, що види та форми стимулів залежать від кваліфікації трудових ресурсів,складності виконуваних робіт,усталених трудових відносин у колективі тощо.

Варто зазначити, що основними задачами мотивації є : формування у кожного співробітника розуміння сутності і значуся мотивації в процесі праці; навчання персоналу і керівного складу психологічним основам внутрифірменного спілкування; формування у кожного керівника демократичних підходів до керування персоналом із використанням сучасних методів мотивації.

Однак для вирішення цих задач застосовуються різні методи мотивації, сутність яких розглянемо нижче. Найпершим і найбільш поширеним методом був метод покарання і заохочення,цей метод проіснував досить довго в умовах адміністративно-командної системи. Поступово він перетворився в систему адміністративних і економічних санкцій і стимулів. Такий метод був ефективний при повторюваних рутинних операціях, неможливості поміняти місце роботи, а також в умовах бригадних і колективних підрядів, де діяли регламентовані надбавки і утримання. З підвищення ролі людського чинника з’явилися психологічні методи мотивації. У основі цих методів лежить твердження, що основним чинником є не тільки матеріальні стимули але і нематеріальні мотиви, такі як : самоповага, визнання колективу, моральне задоволення роботою і гордість своєю фірмою. Такі методи мотивації базуються на вивченні потреб людини, тобто усвідомленого відчуття нестачі чого-небудь, саме таке відчуття і служить засобом задоволення потреб

Важливим компонентом мотивації є саме мотиваційні теорії які цікавили вчених протягом усієї історії економічної науки. Майже кожен економіст торкався у своїх дослідженнях мотиваційних проблем. Суттєвий внесок у розвиток теорії мотивування зробили українські вчені. Так, Михайло Вольський(1834-1876) вважав за необхідне поліпшувати моральні, фізичні та інтелектуальні умови існування людини, наголошуючи, що політекономія є наукою про діяльність людини, спрямовану на задоволення матеріальних і духовних потреб. Г. Цехановецький виступав проти узагальнень Адама Сміта(1723-1790) про людську поведінку,стверджуючи,що багато людей намагаються поліпшити своє становище не тільки завдяки власній праці,а й за рахунок інших. М. Туган-Барановський одним із перших у світі розробив чітку класифікацію потреб.

Інші статті по менеджменту

Організація праці
Нормування праці – це наукова дисципліна, що має особливий зміст, сферу дослідження і свої методи вивчення явищ виробничої діяльності людини. Нормування праці – це економічна наука, по ...

Стиль роботи керівника
У всі часи і у всіх народів роль керівника будь-якого рівня управління і будь-якої сфери діяльності була, є і буде визначальної в досягненні мети з якнайменшими витратами часу і ресурсів ...

Ґендерні аспекти лідерства в практиці управління
Навіть коли шлях відкритий - коли немає нічого, що могло б утримати жінку від того, щоб стать лікарем, адвокатом, державним службовцем, - існує багато перешкод, що встають на її шляху. ...