Сутність і цілі управління

, (1.1)

де П – прибуток фірми після сплати податків і відсотків; N – номенклатура продукції; Pt – ціна одиниці продукції t-го найменування; Qt – кількість одиниць продукції t-го найменування; Fi – ціна і-го ресурсу виробництва; xi – кількість одиниць і-го ресурсу виробництва; n – номенклатура ресурсів виробництва; Fc – фіксовані платежі без урахування податку; R – середня ставка відсотка, виплачена фірмою по кредитах; B – вартість кредитів; T – ставка податку за умови, що

,

де di – частка і-го ресурсу в капіталі; S – вартість парку устаткування; B – позиковий капітал.

Можна виділити три основних напрямки орієнтації фірми на прибуток: максимізацію, одержання "задовільного" рівня ("задовільний" прибуток), мінімаксимізацію.

Максимізація прибутку – одержання максимального прибутку як за рахунок внутрішніх резервів, так і за рахунок споживачів. Політика максимізації прибутку вважається законною, з юридичної точки зору, якщо становище фірми не є монопольним.

"Задовільний" прибуток – це стратегічна мета, сутність якої полягає в урахуванні ступеня ризику при плануванні. Можливе зниження прибутку до такого рівня, що не приверне уваги конкурентів і не спровокує втручання органів, які стежать за фірмами-монополістами.

Мінімаксимізація прибутку – максимізація мінімуму доходів, очікуваних разом з мінімізацією максимуму втрат.

У деяких випадках діяльність фірми обумовлена безприбутковою мотивацією, тобто замість максимізації прибутку зростання норми прибутку виражається в наступних показниках:

задоволення споживача;

позиція на ринку (прагнення до лідерства);

побутові умови працюючих;

імідж фірми;

технічна ефективність: увага до наукових досягнень, висока продуктивність праці.

Цілі – це широкі довгострокові орієнтири. Завдання – конкретні короткострокові орієнтири. Проте обидва терміни часто вживаються як синоніми.

Мета управління – бажаний, можливий і необхідний стан системи, якого необхідно досягти. Визначення цілей управління – головний і початковий етап управління. Цілі поділяються на декілька взаємозалежних рівнів.

Стратегічні цілі – цілі, що передбачають вирішення довгострокових масштабних проблем.

Тактичні цілі – завдання, які передбачають вирішення середньострокових окремих проблем, які необхідні для досягнення стратегічних цілей фірми.

Оперативні цілі – завдання, які передбачають вирішення поточних питань та які описують дії, необхідні для досягнення тактичних і стратегічних цілей.

Цілі також встановлюються за часовими межами: довгострокові та короткострокові. Часовий горизонт постановки цілей залежить від:

– політики фірми;

– можливості гарантій економічної безпеки (чим надійніше безпека, тим більше можливостей для довгострокової політики);

– організаційного статусу (чим більше власників, тим важче втілювати довгострокові орієнтири);

– статутних завдань (у консорціумах можлива постановка лише короткострокових цілей);

– вибору системи управління фірмою, нестабільності та змін у зовнішньому середовищі.

Цілі діяльності підприємства мають бути деталізовані і доведені до кожного підрозділу.

Поставлені цілі мають відповідати наступним критеріям:

– конкретність і бажане кількісне вираження;

– ув'язка в часі;

– орієнтація на найголовніше.

Можна виділити два способи визначення цілей:

дерево цілей (структуризація цілей);

цибулина цілей.

Завданням побудови дерева цілей є:

визначення повного набору елементів (цілі, підцілі, способи) на кожному рівні структуризації;

встановлення зв'язків між ними;

визначення відносної важливості (пріоритетів) окремих елементів дерева цілей.

Інші статті по менеджменту

Стуктура апарату Кіровської районної ради
Мною, студенткою 4-го курсу Донецького державного університету управління, у період з 4 січня по 5 лютого, була пройдена комплексна з фаху та передвипускна практика, що є складовою части ...

Мотивація робітників в сучасних умовах
Поняття мотивації тісно зв'язано з проблемою керування персоналом. Нові економічні відношення, породжені перехідним періодом, висувають і нові вимоги до персоналу. Це не тільки добір, н ...

Кадрове діловодство, робітник, керівник, кар’єра, звільнення, переведення, прийом
Трудова діяльність працівника документально відображається в механізмах прийняття, звільнення, переведення, надання відпусток та інші. Документування трудової діяльності здійснюється відділом кадрів ...