Рольова поведінка, процедури управління групою
Ефективність і результативність діяльності підприємства багато в чому визначається не стільки зусиллями окремих індивідів, скільки результативністю праці співробітників. Група (колектив) несе відповідальність за певну ділянку виробничого процесу. Групи – головний структурний елемент життя будь-якої організації.
В кожній формальній організації є складна система неформальних груп і мікрогруп, які виникають без втручання керівництва. Ці об’єднання часто здійснюють сильний вплив на якість і ефективність діяльності організації. Розумний керівник має знати структуру групових соціально-психологічних взаємозв’язків, взаємодіяти з ними, і управляти роботою колективу з урахуванням не тільки психології індивідів, але й особливостей групової психології.
Є багато визначень терміна “група”. Групу можна визначити як двоє або більше людей, які:
а) взаємодіють з декількома або всіма членами групи безпосередньо через мережу зв’язків;
б) поділяють одну або більше загальних цілей;
в) діють відповідно до нормативної системи поведінки і відносин;
г) підтримують стабільні рольові відносини;
ґ) утворюють підгрупи (мікрогрупи) за допомогою різних ступенів тяжіння і відштовхування.
Взаємодія в групі не обов’язково будується на безпосередньому контакті. У сучасних групах багато людей займаються виконанням “різних завдань разом”. Вони взаємодіють через мережу і залишаються один для одного повністю анонімними. Проте, вони володіють можливостями, яким позаздрять і найбільш згуртовані малі групи.
Мала група – невелика кількість людей, які добре знають один одного і постійно взаємодіють між собою. Ознаки малої групи:
обмежена кількість членів групи;
стабільність складу;
внутрішня структура;
число зв’язків збільшується в геометричній прогресії (якщо кількість зростає в арифметичній);
чим менше за розмірами група, тим інтенсивніше в ній взаємодія;
розміри групи залежать від характеру діяльності;
належність до групи;
взаємодія в групі;
група надає кожному максимум доступних переваг.
Група (колектив) – це об’єднання, що складається з двох або більше індивідів, які мають загальні цілі та виконують різні обов’язки, вони знаходяться у взаємній залежності, координують спільну діяльність і сприймають себе як частину одного цілого.
Функціонування груп залежить від фізичних, економічних і соціально-психологічних чинників. Практично, майже в кожному випадку, причини для утворення групи безпосередньо пов’язані з груповою метою і наявністю ентузіазму.
Рис. 1. Порівняльні характеристики групи й ефективної команди
Основний фізичний чинник – місцеположення – найочевидніша підстава групових зв’язків.
Виникаючи із економічних причин групи демонструють одну особливість властиву всім: члени групи не обов’язково погоджуються один з одним з усіх питань, але вони повністю одностайні відносно того, що робиться їх групою.
Соціально-психологічні потреби є важливим чинником утворення груп. Це передусім потреби в безпеці, соціальному визнанні й самоактуалізації.
Інші статті по менеджменту
Сучасні методи управління проектами
Ще не давно існування поняття
«проект» було обмежено в основному технічною сферою: його використовували, як
правило, у будівництві (проект будинку, заводу, вокзалу та ін.). Сьогодні це
...
Фінансовий менеджмент як складова частина загальної системи управління підприємством
Актуальність обраної теми обумовлена тим, що в даний час
трудовий потенціал є визначальним в ефективності господарювання і конкурентної
переваги на ринку для підприємства. При цьому анал ...
Управління персоналом банку
Корінні зміни, що сталися в системі функціонування вітчизняних підприємств та всього народного господарства України в цілому, створили велику потребу в нових управлінських знаннях, посилили інтерес до ...