Структура виробничого процесу

Виробничий процес – це сукупність взаємопов’язаних процесів праці та природних процесів, в результаті яких матеріали пертворюються в готові вироби.

В залежності від характеру і масштабу виробляємої продукції виробничі процеси можуть бути прості та складні. Продукція, вироблена на підприємстві ВАТ “Сумсільмаш”, як правило, складається з великої кількості деталей та збірних одиниць. Детали мають різні габаритні розміри, складні геометричні форми, обробляються з великою точністю, для їх виготовлення потрібні різні матеріали. Все це ускладнює виробничий процес, котрий ділиться на частини, і частини цього складного процесу виконуються різними цехами і виробничими дільницями заводу.

Виробничий процес включає як технологічні, так і нетехнологічні процеси.

Технологічні - процеси, в результаті котрих змінюються форми, розміри, властивості предметів праці.

Нетехнологічні - процеси, не призводящі до зміни цих факторів.

По масштабах виробництва однородної продукції розрізняють процеси:

масові - при великому масштабі випуска однорідної про­дукції;

серійні - при широкій номенклатурі постійно повторюючих видів продукції;

індивідуальні - при постійно змінюваної номенклатурі виробів, коли велика частка процесів носить унікальний характер.

Технологічний процес на підприємстві ВАТ “Сумсільмаш” показує слідуюча схема:

Технологічний процес починається з центрального матеріального складу, який складається з двох частин: склад матеріалів, сировини, запчастин та напівфабрикатів; склад готової продукції.

З початку відібрані відповідно документації виробничі запаси транспортують до основної виробничої ланки підприємства – дільниці № 1 – за допомогою контейнерів і електрокарів. Ці транспортні засоби надаються і обслуговуються транспортною дільницею, яка безпосередньо підпорядкована заступнику директора по загальним питанням.

Дільниця № 1 складається з п’яти цехів, котрі проходить виріб в процесі обробки. Для транспортування деталей і виробів між цехами та внутрі них використовують внутрішньо-цеховий транспорт.

Після кінцевого збору вироба, останній транспортується у відділ технічного контролю, де проходить процес звірки відповідності технічній документації, державним стандартам якості, а також вимогам замовника.

Після того, як виріб був перевірений на предмет відповідності вимогам, він транспортується до проміжної складальної дільниці, робітники якої розподіляють і маркірують продукцію по замовниках для подальшого складування.

Кінцевий пункт призначення продукції в технологічному процесі – склад готової продукції, де ведеться її облік.

Даний технологічний процес потребує використання електро- і теплоенергії, якими забезпечують відповідно енергоремонтна дільниця і котельна. Інструментальне господарство підприємства представлене інструментальною дільницею, до функцій якої входить: виробництво, ремонт та своєчасне забезпечення інструментом робочих місць цехів основного виробництва.

Таким чином, основні операції виконуються робітниками основного виробництва на робочих місцях цехів ділянки № 1. Обслуговуючі процеси – це процеси, пов’язані з обслуговуванням основного та допоміжного виробництв (складські, транспортні і контрольні роботи). Допоміжними можно назвати процеси виробництва електро- та теплоенергії, а також виробництво і ремонт інструменту для основного виробництва.

Виробнича потужність підприємства ВАТ “Сумсільмаш” складає

4 729 137,4 грн. на рік. Тобто підприємство використовує свою виробничу потужність на 70 %. Причиною цього явища може виступати застарілі технології, які використовуються підприємством. Деякі технологічні лінії знаходяться в стані припинення. Підприємству треба замислитися над переоснащенням і оновленням технології.

Висновки

В результаті виконаної роботи було з’ясовано, що підприємство ВАТ “Сумсільмаш”, незважаючи на недоліки в системі управління підприємством, все ж таки має перспективи розвитку. Здержуючим фактором розвитку підприємства є сезонність виробництва. Тому організації слід диверсифікувати свою діяльність, а також розширювати тісні зв’язки із споживачами, знаходити нових постачальників і вести пошук партнерів в Україні і за кордоном.

Аналіз підприємства також показав, що споживання його продукції характеризується нестабільністю. Тобто підприємству слід вжити заходів щодо зменшення коливань споживання продукції і орієнтуватися на стабільний розвиток. Для цього треба підвищувати якість виробленої продукції, зменшувати витратність виробництва. Слід також звернути увагу на розвиток маркетингу для стимулювання збуту.

Здивовує те, що при здійсненні акціонування підприємства, така галузь управління підприємством як фінансовий менеджмент практично відсутній. Адже він потрібен для здійснення ефективного управління фінансовими ресурсами. Інтенсивний розвиток будь-якого підприємства потребує залучення додаткових фінансових ресурсів шляхом випуску акцій і облігацій. Цей процес потребує керування, тому керівнику підприємства треба виділити окрему посаду фінансового директора.

Інші статті по менеджменту

Поняття та види часу відпочинку. Щорічні відпустки
Відпочинок поряд з працею є основними соціальними становищами, у яких людина перебуває все своє життя, за винятком дитячого віку. Праця обов'язково повинна чергуватись з відпочинком. Адж ...

Удосконалення формування розподілу прибутку підприємства при зовнішньоекономічній діяльності
Проблематика трансформаційних процесів вимагає наукового розв’язання сучасних економічних завдань, серед яких особливе місце належить управлінню підприємствами, в тому числі за критерієм ...

Основні теорії мотивації. Картини людини в теоріях мотивації
Якщо на зорі наукових досліджень, а в буденній мові і сьогодні, поняття мотиву позначало усвідомлену спонукання до дії, рефлексію його задуму, то пізніше професіонали від такого розумін ...