Логістичні посередники в дистрибуції, їх класифікація та функції

Сучасний бізнес з його високим рівнем спеціалізації, як правило, приводить до необхідності використання в розподільних каналах фірми логістичних посередників, що виконують різні функції.

Посередник — це фізична або юридична особа, що сприяє встановленню ділових зв'язків між виробниками продукції, продавцями цінних паперів, з одного боку, і споживачами — з іншої.

Посередниками в операціях фізичного розподілу є різні спеціалізовані транспортні, експедиторські, транспортно-експедиторські (логістичні) фірми, компанії фізичного розподілу, вантажні термінали і термінальні комплекси, вантажні розподільні центри, підприємства по сортуванню, упакуванню готової продукції, вантажопереробці та інші підприємства. Логістичні операції, що відносяться до фізичного розподілу, можуть виконуватися і торговельними посередниками.

Серед посередників у

дистрибуції, що виконують підтримуючі функції, можна назвати підприємства й установи фінансового сервісу (банки, фінансові компанії, клірингові і розрахункові центри і компанії і т.п.), підприємства інформаційного сервісу (інформаційно-диспетчерські центри, обчислювальні центри колективного користування, підприємства зв'язку і телекомунікації і т.п.), страхові компанії, установи стандартизації, ліцензування і сертифікації і т. д.

Центральне місце серед логістичних посередників у дистрибуції займають торговельні посередники, що крім безпосередньо функцій обміну (купівлі-продажу) товару можуть виконувати і багато інших функцій фізичного розподілу і підтримуючих (наприклад, транспортування, експедирування, страхування, вантажопереробка, управління запасами, кредитно-фінансове обслуговування, передпродажний і післяпродажний сервіс і т.д.).

Посередники в системі логістичного руху товарів виконують ряд дуже важливих

функцій:

- дослідницька робота — збір інформації, необхідної для планування і полегшення обміну;

- стимулювання збуту — створення і поширення інформаційних комунікацій про товар;

- установлення контактів — налагодження і підтримка зв'язків з потенційними покупцями;

- пристосування товару — припасування товару під вимоги покупців (це стосується таких видів діяльності, як виробництво, сортування, монтаж і упакування);

- проведення переговорів — спроби узгодження цін і інших умов для наступного акта передачі власності або володіння;

- організація руху товарів — транспортування і складування товару;

- фінансування — вишукування і використання засобів для покриття витрат діяльності по доставці товару до споживачів;

- форсоване створення мережі торгово-посередницьких фірм, що активно беруть участь у розвитку товарних ринків, що роблять рекламні, експедиторські, зовнішньоекономічні, виробничі й інші інфраструктурні послуги товаровиробникам і іншим оптовим покупцям товарів виробничого й особистого споживання.

Організаційні форми торговельних посередників виділяються в залежності від того, чи відокремлюються вони від виробничих підприємств економічно і чи здобувають вони право власності на товар при виконанні посередницької діяльності. У зв'язку з цим усе різноманіття торговельних посередників можна привести до декількох типових організаційних форм:

1) Посередники, що здобувають повне право власності на товар (незалежні посередники: дистриб'ютори, дилери);

2) Посередники, що здобувають часткове право власності на товар (посередники-представники: збутові філії; незалежні посередники: комісійні фірми, агентські фірми);

3) Посередники, що не здобувають право власності на товар (посередники-представники: брокерські представництва; незалежні посередники: брокерські фірми або просто брокери).

Спонукальним мотивом до координації й інтеграції в логістичному ланцюжкові служить підвищення загальної конкурентоздатності. Це обумовлено:

По-перше, співробітництво веде до скорочення ризику і значному ростові ефективності усього логістичного процесу. Для встановлення тісної взаємодії потрібний добре налагоджений обмін інформацією між ключовими учасниками. Причому він не повинний обмежуватися лише зведеннями про угоди, що укладаються. Не менш важливо, щоб фірми поділялися один з одним стратегічною інформацією, на основі якої вони могли б будувати спільні плани. Відповідно до цієї ідеї, співробітництво в області інформаційного обміну допомагає фірмам робити те, що потрібно, причому швидше і краще.

Інші статті по менеджменту

Удосконалення форм організації праці у діючому підприємстві готельного господарства
Готельне господарство є однією зі складових туристичної індустрії. Матеріальна база, що призначена для розміщення туристів, посідає одне з перших місць при формуванні туристичної інфрас ...

Ґендерні аспекти лідерства в практиці управління
Навіть коли шлях відкритий - коли немає нічого, що могло б утримати жінку від того, щоб стать лікарем, адвокатом, державним службовцем, - існує багато перешкод, що встають на її шляху. ...

Діяльність компанії Макдональдз в Україні та у світі
Глобалізація економічної діяльності є однією з головних тенденцій у розвитку сучасного світу, яка істотно впливає не лише на економічне життя, але й має політичні (внутрішні та міжнарод ...