Нова соціальна система управління.
Комплексний підхід до управління як єдності усіх функцій дозволив виділити нове в характері управління – функцію керівництва персоналом.
Керівництво персоналом як функція управління покликана поєднувати, координувати, з’єднувати і інтегрувати всі інші функції в єдине ціле. Функція керівництва – це мозок усього управління, його центральна нервова система. Ніж складніше система функцій управління, диференціювання, тим гостріше перед керівництвом встає задача постійного удосконалювання управління як усередині кожної функції, так і в міжфункціональному аспекті. У результаті від функції керівництва все частіше уособлюється специфічна функція удосконалювання управління як самостійну функцію.
Система управління, що складає з ієрархії різних ступіней (ланок), припускає закріплення різних етапів управління за окремими керівниками або органами (апаратом) управління. Ці керівники мають різні ранги. Так, при розвинутій ієрархії управління вищий керівник не зайнятий якою-небудь однією функцією управління. [25]
У сучасних умовах перетерпіла істотні зміни мотивація керівництва персоналом: переважне значення придбали соціально-економічні і соціально-психологічні методи управління персоналом над адміністративними; керівництво тепер спрямоване на здійснення співробітництва персоналу й адміністрації для досягнення намічених цілей; одержав розвиток принцип колегіальності в керуванні.
Колегіальність у керуванні припускає, що професіонали-менеджери працюють у тісному контакті один з одним і зв'язані узами співробітництва і взаємозалежності, складаючи управлінський штат.
Важливе значення придбали наступні соціально-психологічні аспекти управління:
- стабільність службового становища – головний стимул у роботі;
- звільнення з ініціативи адміністрації порівняно рідко, тому що зв’язано з дотриманням безлічі різних правил;
- виховання в працівників почуття прихильності своїй фірмі ( видання фірмових інформаційних бюлетенів, журналів, у яких висвітлюються діяльність і події життя фірми; показ престижних відео - і кінофільмів; організація свят і днів відпочинку, на які витрачаються значні засоби).
Соціальна система управління покликана забезпечити ефективну роботу технічної системи. Вона створюється в тісному взаємозв'язку з нею і не передається в розпорядження підрозділів по керуванню виробництвом.
Розробка і проведення соціально-економічної політики у фірмах здійснюються по багатьом напрямкам, найважливіші з який6
- політика доходів;
- політика у відношенні співробітництва з профспілками;
- політика соціального забезпечення працівників.
У сучасних умовах підготовці і перепідготовці кадрів менеджерів надається важливе значення як на офіційному рівні, так і на рівні окремих фірм.
Перехід до нових технологій вимагає значних витрат, зв'язаних з відновленням знань, перепідготовкою працівників. Вважається, що перепідготувати працівника дешевше, ніж замінити його. [10]
Розвиток нових технологій вимагає більш досконалих знань і умінь. Проблема полягає в тому, щоб знайти механізм постійного підвищення кваліфікації всіх зайнятих у процесі переходу від одного набору необхідних знань і навичок до іншого.
Інші статті по менеджменту
Вибір та застосування стандартів серії ISO 9000 і 10000
1. Вибір та застосування стандартів серії
ISO 9000 і 10000.
2. Завдання 7.3: Розрахувати економію на
умовно-постійній частині накладних витрат за вихідними даними: річний випуск
про ...
Стилі управління
Успіх будь-якого підприємства залежить від багатьох чинників,
таких як вирішення фінансових питань, організація виробничого процесу, підбір
персоналу, але не менш важливе значення має ст ...
Психологія особистості управлінця або навіщо мені потрібна психологія та педагогіка
Управління людьми – нелегкий процес. Він вимагає від
керівника знань в різноманітних сферах людської діяльності. Серед них,
по-перше, слід вважати знання специфіки свого виробництва, гли ...