Розгляд об’єкту управління як системи.
11.Комфортність – система управлінським персоналом повинна забезпечувати максимум зручності для творчих процесів обґрунтування, виробітку, прийняття і реалізації рішень людиною.
12.Колегіальність управління – професіонали-менеджери працюють в тісному контакті і пов’язані в співробітництві, взаємозалежності, утворюють управлінський апарат (штат).
Для кожного стану між особистих відносин, досягнуто рівня самоорганізації, достовірності оцінки суспільно-корисного ефекту існує оптимальний рівень самоорганізації або прав самоуправління, при наявності яких підприємство отримує максимальний суспільно корисний ефект.
Система управління персоналом включає в себе такі напрямки діяльності:
Ø планування ресурсів – розробка плану задоволення потреб в людських ресурсах і необхідність для цього витрат;
Ø набір персоналу – створення резервів потенціальних кандидатів на всі посади;
Ø відбір – оцінка кандидатів на робочі місця і відбір кращих з резерву, створеною в ході набору;
Ø визначення заробітної плати і компенсацій (доплат) – розробка структурні ФЗПі пільг з метою залучення, найму і зберігання персоналу;
Ø профорієнтація і адаптація – введення найнятих робітників в організацію її підрозділи, розвиток у працівників розуміння того, чого від них чекає організація і яка праця в ній отримує заслужену оцінку;
Ø навчання – розробка програм навчання персоналу з метою ефективного виконання роботи і його просування;
Ø оцінка трудової діяльності – розробка методик оцінки трудової діяльності і доведення її до працівників;
Ø підвищення, пониження, перевід, звільнення – розробка методів переміщення працівників на посади з більшою або меншою відповідальністю, розвиток їх професійного досвіду шляхом переміщення на інші посади або дільниці роботи, а також процедур припинення трудових угод;
Ø підготовка керівних кадрів, управління просуванням по службі – розробка програм, направлених на розвиток здібностей і підвищення ефективності праці керівних кадрів;
Ø трудові відносини – здійснення переговорів по укладанню колективних угод;
Ø зайнятість – розробка програм забезпечення рівних можливостей зайнятості.
Формування персоналу організації – особлива стадія, в процесі якої закладаються основи його інноваційного потенціалу і перспектив подальшого порушування. Від своєчасного і повного рішення соціально-економічних і організаційних задач на цій стадії багато в чому залежить його ефективна робота. Відхилення чисельності персоналу від науково-обґрунтованих норм (потреб) підприємства в ній, як в меншу, так і в більшу сторону впливає на рівень трудового потенціалу. Це означає, що як дефіцит, так і надлишок персоналу однаково негативно впливають на трудовий потенціал. Так, не хватка персоналу приводить до недовикористання виробничого потенціалу і надмірного навантаження на працівників; утримання надлишкової чисельності веде до недовикористання їх індивідуального потенціалу і зниження продуктивності системи в цілому.
Таким чином, мета формування персоналу – звести до мінімуму резерв нереалізованих можливостей, який обумовлений неспівпаданням потенцій по сформованих в процесі навчання здібностей до праці і особистих якостей з можливостями їх використання при виконанні конкретних видів робіт, потенційної і фактичної зайнятості в кількісному і якісному відношенні.
Стадія формування персоналу покликана вирішувати такі задачі:
o встановлення співвідношення чисельності працівників з різними професійно-кваліфікаційними і соціально-демографічними характеристиками для досягнення максимальної відповідності між структурами робіт, робочих місць і персоналом;
o забезпечення оптимального ступеня завантаження робітників з метою повною використання їх трудового потенціалу і підвищення ефективності їх праці;
o оптимізацію структури працівників з різним функціональним змістом праці.
В основу рішення цих задач можуть бути покладені основні принципи використання персоналу в організації:
· відповідність чисельності працівників обсягу виконуваних робіт;
· узгодженість кваліфікації працівника з рівнем складності його трудових функцій;
Інші статті по менеджменту
Оцінка стану менеджменту в організації
Будь-яка організація проявляє деякі
властивості живого організму, такі як мінливість, адаптуємість, цілісність,
відвертість, розвиваємість, виживає і т.д. Отже, організація, як і жива
с ...
Операційна система підприємства
Підвищення ефективності виробництва продукції (послуг) – одна із головних
задач розвитку економіки на теперішньому етапі будівництва незалежної України.
Необхідною умовою їх вирішення є ...
Особливості проведення реінжинірингу
Двісті років тому Адам
Сміт зробив видатне відкриття: індустріальне виробництво повинне бути розбите
на прості і самі базові операції. Він показав, що розподіл праці сприяє
зростанню пр ...