Розвиток теорії управління.
Розвиток теорії управління і насамперед управління людьми в процесі виробничої діяльності описується авторами з різних позицій. Наприклад, Р. Скотт, розглядаючи теорію управління в розвитку з двох точок зору: з погляду закритої і відкритої систем і з погляду раціонального і соціального факторів, виділив чотири етапи в розвитку теорії і практики управління. При цьому під відкритою системою він розумів систему, що сприймає і реагує (у відмінності від замкнутої) на зовнішні впливи, будь то зміна цін на сировину, жорсткість конкурентної боротьби або інші фактори.
Раціональний же фактор управління, у противагу соціальному, зводить роль людини в процесі виробництва до простого механізму, віддаючи пріоритет чисто технічним аспектам.
Виділені Р. Скотом чотири етапи досить вдало конкретизуються і доповнюються класифікацією А. Сіладьї, що характеризує теорії управління на тлі еволюції середовища (насамперед науки і промисловості), а також управлінським континуумом Клода Ст. Ждоржа – молодшого (табл. 1.).
З початку століття (тобто моменту зародження теорії управління) і до 60-х років принципи управління були побудовані по закритому типу. Інакше кажучи, керівників мало цікавили проблеми, що виникають за межами підприємств, а саме: конкуренція, питання збуту й інші зовнішні проблеми. Робота фірми розглядалася з погляду закритої системи.
На таких підприємствах дотепер базувалася управлінська діяльність і в нашій країні.
Лише з розвитком суспільства, ускладненням продукції, що випускається, зростом наукомістких виробництв управлінська наука стала підходити до вирішення виникаючих проблем виходячи з тієї обставини, що робота фірми багато в чому обумовлена зовнішнім середовищем.
Еволюція думки про процес управління.
Таблиця 1.
|
Вклад в розвиток науки |
Видатні представники |
Зовнішнє середовище |
|
Класична школа | ||
|
Наукове управління; система контролю; хронометраж; Вивчення рухів; функції управління; адміністративна теорія |
Гант (1908), Тейлор (1911), Гілберт (1914), Черч (1914), Файоль (1916), Муні и Рейлі (1931), Девіс (1935), Урвік (1943), Гьюлік (1943). |
Ріст розмірів організації; ріст ринку товарів і послуг; перша світова війна; депресія; постіндустрійна рево-люція; зниження ролі власника в управлінні; ріст впливу професій-них менеджерів. |
|
Поведінкова школа | ||
|
Партисипативний підхід; прикладна мотивація; професійні менеджери; хоторнсь-кі дослідження; управління в цілому. |
Ротлісбергер (1939), Барнард (1938), Мейо (1945), Друкер (1945), Макгрегор (1960), Лікерт (1961). |
Друга світова війна; ріст профсоюзів; потреба в підготовлених менеджерах. |
|
Школа управленческой науки | ||
|
Дослідження операцій; моделювання; теорія ігор; теорія рішень; математичні моделі. |
Черчмен (1957), Марч и Саймон (1958), Форрестер (1961), Райфа (1968). |
Ріст розмірів корпорацій,; конгломерати; «холодна війна»; спад виробництва; військово-промисловий комплекс |
|
Ситуаційний підхід в управлінні | ||
|
Динамічне оточення; органікомеханістична теорія; матричні розробки; соціальна відповідальність; організаційні зміни; інформаційна система. |
Бернс Сталкер (1961), Вудфорт (1965), Томпсон (1967), Лоуренц и Лорш (1967). |
Економіка що розширюється; космічне суперництво; високотехнологічні продукти; війна у В’єтнамі; боротьба за громадянські права; ріст числа професій, які потребують високої кваліфікації. |
З іншого боку, як це видно в табл. 1. має місце еволюція й в іншому напрямку – від раціонального фактора до соціального. Раціональний (можна назвати – механічний) фактор має на увазі досягнення конкретних цілей – насамперед максимізацію прибутку. Виходячи з цього побудована вся робота організації.
|
Закрита система |
Відкрита система | |
|
Фактор раціональності |
1. 1900-1930 Вебер, Тейлор |
1. 1960-1970 Чандлер, Лоуренс, Лорш |
|
Фактор соціальний |
2. 1930-1960 Мейо, Барнард, Селзінк та інші. |
2. 1970 – по теперішній час Уейк, Марч |
Інші статті по менеджменту
Система управління якістю на прикладі ЗАТ КФ Лагода
Останнім часом спостерігається зростання інтересу в області
якості (продукції, товарів, послуг). Заснований він на декількох причинах:
постійне зростання вимог до якості продуктів і посл ...
Стратегічне планування
Стратегічне управління - це процес розробки стратегій і управління організацією для успішної її реалізації. Організації і керівники, які мислять стратегічно, дивляться вперед і визначають напрямок, в ...
Природа конфліктів і управління конфліктною ситуацією в організації
У ранніх працях по управлінню, як правило, підкреслюється важливість
гармонічного функціонування організації. На думку їхніх авторів, якщо знайти
правильний підхід до управління ,то орга ...