Вебер Макс

Макс Вебер (1864-1920) – відомий німецький соціолог, історик, економіст, юрист. Вважається одним з найвидатніших після Карла Маркса німецьким теоретиком, який займався проблемами розвитку суспільства.

Народився 21 квітня 1864 р. в м.Ерфурт в родині, яка належала до середнього класу. Одержав наукову ступінь доктора в Берлінському університеті 1892 р. в галузі юриспруденції. Був професором економіки в університетах Фрайбурга, Гейдельберга, Мюнхена.

Основні праці: "Протестантська етика і дух капіталізму" (1904-1905), "Економіка і суспільство" (1921), "Загальна економічна історія" (1927). В галузі бізнесу і менеджменту став відомим завдяки дослідженням бюрократії, але їх результати були лише незначною частиною його загальнішої теорії формальної раціоналізації західного суспільства.

Формальна раціоналізація – процес, в ході якого вибір дійовими особами засобів досягнення мети обмежується і визначається правилами, законами, інструкціями, що мають університетське застосування. Бюрократія як важлива сфера застосування цих правил, законів і приписів є одним з основних результатів процесу раціоналізації, але разом з нею існують й інші, наприклад капіталістичний ринок, система раціонально-правової влади, промислові підприємства. Спільним для них є наявність формальних раціональних структур, що спонукають всіх індивідів, які входять до їх складу, діяти в раціональній манері, досягати поставлених цілей шляхом вибору найбільш прямих і ефективних методів. М.Вебер вважав бюрократію закономірним способом управління суспільством і розрізняв поняття "бюрократія" і "бюрократизм". Перше поняття застосовується для визначення певної організації, системи роботи апарату управління (раціональна бюрократія), а друге – в негативному сенсі як групова монополія керівництва на функції управління і засоби влади (ірраціональна бюрократія).

Учений сформулював принцип "бюрократичних методів управління кадрами": чітко визначені посадові обов’язки; ієрархія взаємодії; стандартні формальні процедури в практиці управління; дотримання єдиного регламенту; суворий відбір кандидатів, періодична атестація. Він високо оцінював можливості бюрократії і вважав її розвиток позитивною перспективою історичного процесу. За Вебером, ідеальний тип бюрократичної організації у сфері державного управління має такі особливості: управлінська діяльність здійснюється постійно; визначені сфера влади і компетенції кожного рівня та індивіда в апараті управління; ієрархія є основним принципом контролю над чиновниками; чиновники відділені від власності на засоби виробництва; управлінська діяльність вважається особливою професією; управлінські функції документуються; в управлінні діє принцип безособовості.

На думку М.Вебера, раціональність, бюрократична система, мають кілька негативних властивостей, найважливішою з яких є дегуманізація. Формальні раціональні системи не дають можливості прояву ніяких гуманістичних засад, що призводить до появи бюрократа, заводського працівника, робітника збиральної лінії, учасника капіталістичного ринку. Між формальними раціональними структурами і окремими особистостями, які працюють в структурі і перебувають під їх впливом, існує значне протиріччя, що полягає в неможливості людей проявити власну індивідуальність.


Інші статті по менеджменту

Розробка заходів щодо удосконалення антикризового управління підприємством (на прикладі КП Втп ВОДА)
Україна є країною з ринковою економікою, такий статус офіційно надано нашій країні з 1 грудня 2005 року Євросоюзом, а з 17 лютого 2006 року Сполученими Штатами Америки. Отже, Україна вс ...

Удосконалення організації і управління діяльністю підприємства на прикладі ФГ Часовенко А.А.
  Один з найважливіших напрямів програми реформ, що проводяться в нашій країні, є перебудова систем управління підприємствами. Особливе значення ця проблема має на рівні тих підприємств, поло ...

Основи сучасних систем мотивації персоналу підприємств харчування
Якість роботи, що виконується визначається не тільки здібностями персоналу, але й мотивацією працівника застосовувати свої здібності та розкривати свій потенціал. Досліджень про поведінку працівників ...

Розділи