Визначення та місце логістичного менеджменту

Логістичний менеджмент на фірмі являє собою синергію основних управлінських функцій (організації, планування, регулювання, координації, контролю, обліку й аналізу) з елементарними і комплексними логістичними функціями для досягнення цілей логістичної системи. До функцій логістичного менеджменту відносяться:

- аналітико-дослідницькі;

- організаційно-планові;

- комунікаційно-стимулюючі;

- контрольно-регулюючі.

Крім логістики до ключових функцій бізнесу відносяться також: виробництво, маркетинг, організація продажів і сервіс, що створює передумови для їхньої інтеграції в досягненні загальних цілей.

Традиційна організація структура підприємства характеризується разподіленням логістичних функцій. При цьому вважається, що результати інтегрованої діяльності можуть бути поліпшені за рахунок групування роз'єднаних у традиційній організації логістичних функцій у єдину управлінську структуру. Логістичний менеджмент пройшов у своєму розвитку три стадії.

Організаційна стадія 1.

Організаційні одиниці навіть із мінімальним ступенем формального об'єднання з'являються після того, як вищі керівники повірили в те, що це приведе до поліпшення результатів діяльності підприємства. Як правило, спочатку в операційні блоки поєднуються дві або більш логістичні функції без істотних змін у загальній організаційній ієрархії. Таке первісне агрегування функцій охоплює як керівний, так і рядовий склад організації.

На цій першій стадії еволюції рідко здійснювалася інтеграція закупівельних підрозділів із підрозділами, що займаються фізичним розподілом.

Серйозним недоліком організації на стадії 1 є відсутність концентрації прямої відповідальності за управління запасами. Наприклад, спочатку організаційні одиниці, що займаються фізичним розподілом, як правило, контролювали складування, транспортування й обробку замовлень. На стадії 1 лише в деяких організаціях передбачається пряма відповідальність за узгодження дій між підрозділами, що займаються транспортуванням і остаточним розміщенням запасів.

Організаційна стадія 2.

Коли компанія в цілому набирається досвіду роботи на основі об'єднання логістичних функцій і повною мірою оцінює зв'язану з цим вигоду (від зниження витрат), починається друга стадія організаційної перебудови

Для стадії 2 характерно організаційне виділення логістики як самостійної служби, супроводжуване підвищенням її статусу, повноважень і відповідальності. Переміщення логістики на більш високий організаційний рівень збільшує можливості її стратегічного впливу на діяльність підприємства в цілому. Незалежний статус логістики дозволяє забезпечити управління нею. Те, яка група функцій здобуває в організації домінуючі позиції, залежить від характеру основної діяльності цієї організації.

Для того щоб завершити організаційну стадію 2, необхідно перерозподілити функції і визначити положення служби логістики на більш високому рівні в рамках загальної структури підприємства. На стадії 2 концепція цілком інтегрованого логістичного підрозділу так і залишається не реалізованої. Інтеграційні зусилля на цій стадії зосереджені скоріше або на фізичному розподілі, або на керуванні матеріальними ресурсами. Ця незавершеність перетворення управління менеджменту в цілком інтегровану систему порозумівається, зокрема, занадто великою турботою про виконання таких функцій, як обробка замовлень або закупівлі. Другий фактор, що перешкоджає повної інтеграції, — відсутність міжфункціональних логістичних інформаційних систем.

Перейти на сторінку: 1 2


Інші статті по менеджменту

SWOT-аналіз діяльності ЗАТ Рівне-Борошно
Сьогодні компанії працюють в умовах великої невизначеності. Їм доводиться розв’язувати багато складних проблем. Вони мають конкурувати не лише з вітчизняними компаніями та з іноземними, ...

Основні принципи і типи організаційної культури
Ефективність діяльності компанії значною мірою визначається такими факторами: виробничі потужності, технології, персонал, його кваліфікація, фінансові ресурси, ноу-хау, потенціал розвитк ...

Форми та методи державної підтримки експортерів
Сприяння ефективній реалізації експортного потенціалу України є одним з найважливіших елементів державної промислової і структурної політики. Зіставлення технологічної структури експорту ...

Розділи