Основні принципи управління кар’єрою
1. Особисті якості у діловій кар'єрі
1) Світоглядні й загальнокультурні
Намагаючись розв'язати цю проблему, спеціалісти з ділової етики сформулювали деякі принципи підприємницького мислення.
Принцип відповідальності. Кожен несе відповідальність за обрані мету і засоби її досягнення. Якщо мета і засоби її досягнення є добрими самі собою, то побічні негативні наслідки допустимі. Цей принцип не означає, що мета виправдовує засоби. Не можна виправдати зумисне вбивство невинної людини, навіть якщо це допоможе врятувати тисячі інших життів.
Слід також розглядати наявність альтернативних засобів досягнення мети. Якщо потрібного результату можна досягти іншим шляхом, який дозволить уникнути шкідливих наслідків, варто вибрати саме цей шлях.
Принцип відповідності - свідомо допускається зло для досягнення добра. Роботодавець знизив заробітну плату робітникові за постійні спізнення з надією, що це допоможе йому виправитися.
Принцип обов'язку - ніхто не зобов'язаний чинити добрі дії, якщо шкідливі наслідки переважають добрі наслідки. Ніхто не зобов'язаний допомагати людині, яка не бажає допомогти сама собі. Це нагадує примусове лікування алкоголіків.
Принцип обмеження прав. Нелегко визначити точні межі прав. Людина має право на працю лише тоді, коли вона підписала відповідну угоду. Право на навчання обмежене конкурсом, а тепер - можливістю його оплатити.
Здійснення прав обмежується правом інших людей. Людина не має права спалити власний будинок, бо це може завдати шкоди сусідам, крім цього, вона обмежена обов'язком розумно використовувати матеріальні блага.
Співучасть у злі – поширений випадок порушення етики бізнесу. До співучасті у злі людина може бути залучена випадково, проти своєї волі. Секретарка, яка друкує неправдиві звіти, є співучасником неетичних дій. Але до цього її підштовхують неетичні дії керівника установи. Якщо людина не може запобігти злу, вона повинна зменшити його.
Неясність ситуації не виправдовує неетичну поведінку. Роздуми та аналіз можуть допомогти позбутися неясності.
Проста життєва дилема, що потрібно творити добро і уникати зла, ускладнюється у світі бізнесу. Вся суть у тому, що наміри і наслідки відділені часом, який вносить корективи в засоби реалізації поставленої мети. Але в більшості випадків є можливість применшити негативні впливи. Абсолютна більшість етичних проблем у бізнесі може бути знята, якщо дотримуватися вимоги – детального аналізу намірів і всебічного зважування наслідків.
Особа, яка займається бізнесом, є не просто людською особистістю, керівником підприємства або фірми. Люди бізнесу мають певні обов'язки, що випливають з їхньої соціальної функції.
2) Організаторські
Дослідження рівня розвитку організаторських здібностей менеджерів показує, що різні за фахом категорії менеджерів виявляють загальну тенденцію до проявів цих здібностей (табл. 2.1).
Таблиця 2.1 Дані діагностування розвитку організаторських здібностей менеджерів, %
Рівень розвитку організаторських здібностей |
Категорія менеджера | ||
Директор |
Заступник директора |
Керівник підрозділу | |
Високий Середній Низький |
17 38 45 |
19 40 41 |
28 37 35 |
3) Технологічні
Техніко-функціональна компетентність. Людина намагається бути кращим спеціалістом у своїй справі, щоб вміти вирішувати складні проблеми. В конкретній діяльності вона орієнтується на професійне зростання, а посадове просування розглядає крізь призму професійного. До матеріальної сторони справи такі люди в основному байдужі, зате високо цінять зовнішнє визнання з боку адміністрації та колег.
4) Психологічні
Дослідження довели, що саме наявність соціально-психологічних якостей, поєднаних у неповторний ансамбль спрямованістю людини на організаторську діяльність, є психологічним підґрунтям успішного виконання нею функцій менеджера та сприйняття підлеглими його як лідера колективу.
Анкетне опитування працівників щодо якостей особистості, які заважають керівникові бути лідером, показало, що тут найбільш вагомими негативними рисами є:
1. У керівників відділів:
а) грубість, нетактовність — 12%;
б) некомпетентність — 28%;
в) невміння організувати роботу відділу — 9%;
г) відсутність вимогливості — 15%;
д) безініціативність, м'якість характеру, суб'єктивне ставлення до людей та їхніх вчинків — 21%;
е) невміння довести справу до кінця; невміння відстоювати інтереси колективу; самовпевненість; зазнайство; недисциплінованість — 16%.
ж) формальне, поверхове ставлення до роботи — 3 %.
Інші статті по менеджменту
Конструктивна функція конфлікту в управлінні
Нема жодної людини, котра б на роботі не вступала в
суперечку: з колегами, керівником, підлеглими, конкурентами, партнерами. Тобто
конфліктів у нашому житті достатньо. Як ми ставимось до ...
Розробка системи менеджменту в організації малого підприємства по технічному обслуговуванню та ремонту автомобілів
Час, в який ми живемо -
епоха змін. Наше суспільство здійснює винятково важку, багато в чому
суперечливу, але історично неминучу і необхідну перебудову. У
соціально-політичному жит ...
Організація праці
Нормування праці –
це наукова дисципліна, що має особливий зміст, сферу дослідження і свої методи
вивчення явищ виробничої діяльності людини. Нормування праці – це економічна
наука, по ...